четвер, 27 вересня 2018 р.

Фестиваль Scratch проектів

Учнівські олімпіади «Всеосвіта Осінь–2018»

ПРОЕКТ «ВСЕОСВІТА» ОГОЛОШУЄ ПРО СТАРТ НОВОГО СЕЗОНУ УЧНІВСЬКИХ ОЛІМПІАД «ВСЕОСВІТА ОСІНЬ–2018»!

На Вас чекають нові цікаві завдання з різних шкільних предметів, приємні враження та ексклюзивні нагороди, які були розроблені спеціально для осіннього сезону олімпіад. Завдання для кожного класу базуються на програмах першої чверті нового навчального року та охоплюють матеріал, який учні вивчали в попередньому році.

Прийом заявок здійснюється в термін не пізніше 31 жовтня 2018 року

вівторок, 14 лютого 2017 р.

Підвищення тарифних розрядів педпрацівникам

Міністерством юстиції зареєстрований наказ МОН від 20.01.2017 № 81, яким внесено зміни до наказу відомства від 26 вересня 2005 року № 557.
Документ містить норму, згідно з якою керівники навчальних закладів і установ освіти мають забезпечити встановлення в штатних розкладах нових розмірів посадових окладів та ставок заробітної плати, визначених виходячи з розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 1 січня 2017 року затверджено на рівні 1600 грн.
При цьому зазначається, що підвищення розмірів посадових окладів та ставок заробітної плати з 1 січня 2017 року на 2 тарифні розряди має бути забезпечено педагогічним працівникам навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Згідно зі статтею 1032 Бюджетного кодексу освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями всіх педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів:
  • загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів;
  • шкільні відділення навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад»;
  • спеціалізовані школи (школи-інтернати), включаючи школи-інтернати з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; ліцеї (ліцеї-інтернати); гімназії (гімназії-інтернати); колегіуми (колегіуми-інтернати);
  • вечірні (змінні) школи;
  • загальноосвітні навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати; спеціальні загальноосвітні школи-інтернати; загальноосвітні навчальні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей та сімей патронатних вихователів);
  • спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, навчально-реабілітаційні центри;
  • професійно-технічні навчальні заклади державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти.
При цьому органам місцевого самоврядування надано можливість приймати власні рішення про підвищення на 2 тарифні розряди педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти, зазначених у додатках, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 року, у більш ранні терміни, до 1 вересня 2017 року.
Пунктом 2 наказу керівників також зобов’язано забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Україні терміново потрібне ЗНО з інформатики

Перед українською IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами - тут мова йде про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації. Безумовно, сьогоднішніх випускників технічних вузів можна «підтягнути» до необхідних «показників» - проте, скільки на це піде часу? Чи не упустить Україна свій шанс?
Як би це дивно це не звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти можуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні. І кажу я це, спираючись на реальний досвід.
Минулого року ми ініціювали у Міносвіти програму «Школяр-програміст» - великий проект з підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку праці. Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи інформаційно-технологічного профілю. На першому етапі ми підготували вчителів, які мали навчати дітей за новою програмою - зібрали їх разом і провели інтенсивний курс навчання. Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей безпосередньо в школах.
Результати - дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві, Івано-Франківської, Львівської та Одеської областях. Було підготовлено близько 100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще близько 100 - в гуртках. Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти - програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до 70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.
Однак в ході реалізації програми «Школяр-програміст» ми зіткнулися з цікавою проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає... батьківської згоди!
Тобто програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів інформаційно-технологічного профілю - але далеко не всі батьки цю ідею сприймають позитивно.
Аргументи антагоністів звучать приблизно однаково: «Навіщо дитині додаткові 4 навчальні години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і математики! Дитині ж ще до університету вступати!»
Тобто, по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили фізику і математику - щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.
Нинішня шкільна програма інформатики безнадійно застаріла. Сьогодні вже немає сенсу розповідати школярам про те, що таке комп'ютер і з чого він складається. Також не треба пояснювати, яким чином у Windows створити нову папку на робочому столі.
Якщо говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а, по-друге, той обсяг годин, які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної кількості годин інформатики - тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування взагалі.
Введення ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем:
По-перше, з'явиться можливість істотно змінити навчальні програми профільних класів - наявність ЗНО буде вирішальним фактором для подолання батьківського опору.
По-друге, відкриє двері класів інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад, справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що мають величезний потенціал - але штучно «виведених за дужки» цього рівняння. На підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі неухильно зростає - люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх «не пустило» ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не перешкодою.
По-третє, це спричинить зміну програм ВНЗ. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки навчання, студент матиме ще зі шкільної лави - в університеті можна буде сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного програміста.
Якщо ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти вийшли на якісно новий рівень - нам необхідно змінювати систему підготовки фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни - тим краще.
Для невеличкої довідки:
У багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, у 2014 схожа програма була представлена в Великобританії. Минулого року Японія прийняла рішення про впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи. І якщо ми хочемо стати першими, то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.

 

вівторок, 8 листопада 2016 р.

Мінімальна заробітна плата вчителя складатиме 5 266 грн

   
   Мінімальна заробітня плата вчителя без категорії з 1 січня 2017 року складатиме 5266 грн. 

   Про це на позачерговому засіданні уряду повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева. Зокрема, за його словами, у проекті Державного бюджету на 2017 рік було враховано пропозиції Міністерства освіти і науки, внаслідок чого зарплату вчителів буде підвищено на 2 тарифні розряди.

   "Заробітня плата вчителя завдяки нашому рішенню розпочинаеться з 10-го тарифного розраду. Не з 6-го, не з 7-го, не з 8-го, як це було раніше, а з 10-го. Якщо вона у 2016 році становила 3385 грн, то мінімальна заробітня плата вчителя без категорії з 1 січня 2017 року складатиме 5266 грн.", - сказав Андрій Рева.