Перед українською
IT-освітою стоїть завдання не просто забезпечити галузь кадрами - тут мова йде
про підготовку фахівців зовсім іншого рівня кваліфікації. Безумовно,
сьогоднішніх випускників технічних вузів можна
«підтягнути» до необхідних «показників» - проте, скільки на це піде часу? Чи не
упустить Україна свій шанс?
Як би це дивно це не
звучало, але саме відсутність інформатики в списку предметів, за якими діти
можуть пройти зовнішнє незалежне
оцінювання, є однією з основних перешкод розвитку IT-освіти в Україні.
І кажу я це, спираючись на реальний досвід.
Минулого
року ми ініціювали у Міносвіти програму «Школяр-програміст» - великий проект з
підготовки в Україні програмістів, які будуть затребувані на світовому ринку
праці. Для старту були відібрані школи, в яких вже є спецкласи
інформаційно-технологічного профілю. На першому етапі ми підготували вчителів,
які мали навчати дітей за новою програмою - зібрали їх разом і провели
інтенсивний курс навчання. Потім вже ці вчителі почали підготовку дітей
безпосередньо в школах.
Результати
- дуже хороші. У проекті взяло участь 19 класів з 17 шкіл в Києві,
Івано-Франківської, Львівської та Одеської областях. Було підготовлено близько
100 вчителів, які підготували близько 350 дітей на шкільних заняттях, і ще
близько 100 - в гуртках. Результати роботи позитивно оцінені Міносвіти -
програма продовжує працювати. Цього року кількість класів-учасників зросла до
70-ти завдяки сприянню освітньої онлайн-платформи SmartMe University.
Однак
в ході реалізації програми «Школяр-програміст» ми зіткнулися з цікавою
проблемою: для старту проекту в деяких школах не вистачає... батьківської
згоди!
Тобто
програма підтримана Міносвіти, її підтримують директори шкіл, є технічні
можливості, є онлайн-платформа, є потрібна кількість дітей для створення класів
інформаційно-технологічного профілю - але далеко не всі батьки цю ідею
сприймають позитивно.
Аргументи
антагоністів звучать приблизно однаково: «Навіщо дитині додаткові 4 навчальні
години з програмування на тиждень? Дайте краще більше годин фізики і
математики! Дитині ж ще до університету вступати!»
Тобто,
по суті, батьки не хочуть, щоб діти вчили програмування, але хочуть, щоб вчили
фізику і математику - щоб потім піти вивчати те ж саме програмування у ВНЗ.
Нинішня
шкільна програма інформатики безнадійно застаріла. Сьогодні вже немає сенсу
розповідати школярам про те, що таке комп'ютер і з чого він складається. Також
не треба пояснювати, яким чином у Windows створити нову папку на робочому
столі.
Якщо
говорити про програмування, ази якого даються в рамках шкільної програми, то
це, по-перше, застарілі мови (типу Turbo Pascal), а, по-друге, той обсяг годин,
які на це відводяться (на програмування має виділятися ⅓ від загальної
кількості годин інформатики - тобто, приблизно 1 година в місяць), зовсім не
дає можливості ні вивчити мову, ні, хоча б, зрозуміти, що таке програмування
взагалі.
Введення
ЗНО з інформатики дозволить вирішити ряд проблем:
По-перше, з'явиться можливість
істотно змінити навчальні програми профільних класів - наявність ЗНО буде вирішальним
фактором для подолання батьківського опору.
По-друге, відкриє двері класів
інформаційно-технологічного профілю для дітей, у яких з фізикою, наприклад,
справи не надто складаються. Адже зараз ми втрачаємо цілий пласт хлопців, що
мають величезний потенціал - але штучно «виведених за дужки» цього рівняння. На
підтвердження цієї тези говорить і той факт, що число світчер в галузі
неухильно зростає - люди знаходять обхідні шляхи в галузь, куди їх «не пустило»
ЗНО з фізики. При цьому, система освіти повинна бути помічником, а не
перешкодою.
По-третє, це спричинить зміну
програм ВНЗ. За великим рахунком, базу, на вивчення якої витрачається 1-2 роки
навчання, студент матиме ще зі шкільної лави - в університеті можна буде
сконцентруватися на інших речах, готувати не просто програміста, а класного
програміста.
Якщо
ми хочемо дійсно змінити IT-галузь, якщо хочемо, щоб українські програмісти
вийшли на якісно новий рівень - нам необхідно змінювати систему підготовки
фахівців. І чим глибшими будуть ці зміни - тим краще.
Для невеличкої довідки:
У
багатьох інших країнах програмування вже стало повноцінною частиною шкільної
програми. У 2004 році на цей шлях встав Ізраїль, у 2014 схожа програма була
представлена в Великобританії. Минулого року Японія прийняла рішення про
впровадження програмування в навчальні програми навіть для початкової школи. І
якщо ми хочемо стати першими, то вже зараз потрібно рівнятися на кращих.